Закарпаття – місце особливе. Там причино-наслідкові зв’язки бувають непередбачуваними та зав’язаними в Гордіїв вузол. Ось історія для прикладу.
Почалась вона 20.06.2024, коли в Закарпатській області в оселю бойового офіцера, Максимлюка Андрія Ігоровича, командира бойового підрозділу, незаконно проникла колишня дружина, Янович Олеся Ігорівна, викрала коштовності та гроші, змінила вхідні замки. Все це відбувалось в присутності працівників поліції та Управління поліції охорони, які прибули на спрацювання сигналізації.
Попри наявні докази та ознаки скоєння злочину, Національна поліція в Закарпатській області, а потім ДБР у місті Ужгород демонструють повну бездіяльність. Зниклі коштовності належали нинішній дружині пана Максимлюка, Юлії Андріївні Максимлюк (на підтвердження були надані документи на придбання). Та її навіть не визнали потерпілою. Знайдені відбитки пальців не були направлені на відповідну експертизу, записи боді-камер з місця події слідчої групи та співробітників УПО чомусь не відтворюються на комп’ютерах слідчих, вони навіть не додані до матеріалів справи. Не проводились обшуки для виявлення знарядь злочину, не проводились слідчі експерименти, не здійснювались затримання підозрюваної особи та інші передбачені у таких випадках дії.
До речі, колишня дружина пана Максимлюка, Янович О.І., та її нинішній чоловік, Янович Сергій Васильович, є чинними співробітниками Національної поліції…
То чи є у цієї історії шанси на справедливий кінець?